Участь генерального директора ДК “Укрторф” Андрія Озерчука у виїзному засіданні Робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності щодо причин виникнення лісових пожеж та запобіганню їх у майбутньому, яке відбулося 9 червня 2020 року в м. Олевськ Житомирської області

Генеральний директор ДК “Укрторф” Андрій Озерчук 9 червня 2020 року в м. Олевськ Житомирської області, взяв участь у виїзному засіданні Робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності щодо причин виникнення лісових пожеж та запобіганню їх у майбутньому.

Засідання робочої групи відбулося за участі Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамрвського та народних депутатів України.

«Ми всі бачили, коли облітали зону лісової пожежі, скільки вигоріло лісу. І цьому році – це найбільші займання за багато років. Але ми розуміємо, якщо ми не будемо здійснювати законодавчих заходів і не будемо давати рекомендацій місцевим органам влади, Держлісагентству, міністерству, то в наступному році, навіть в цьому році в серпні, вересні та сама ситуація може повторитись. Ми бачимо, що зараз відбувається на Луганщині і розуміємо, що будь-яка пожежа це майже завжди антропогенний фактор, тобто, причина – це людина», – каже народний депутат України Олег Бондаренко.

«Ця проблема набагато більше глибша та комплексніша і її не можна вирішувати автоматично, бо насправді встановлена законом відповідальність не означає, що людина буде притягнута до відповідальності. Це питання і роботи правоохоронних органів, і головне питання профілактики. Відбувся підпал. згоріли тисячі гектарів лісу. Держава витратила мільярди коштів, щоб це все загасити, а можна було б меншими коштами вкластись в профілактику запобігання цьому і цього нічого не відбулось би. І мені здається, що робота цієї робочої групи за участі місцевої влади, міністра полягає саме в тому, щоб ми могли розробити комплекс заходів не на місяць, не на два. Це має бути на роки мінімум горизонт планування має бути 2-3 роки цих заходів, які призведуть до мінімізації виникнення цих пожеж», – вважає народний депутат України Денис Монастирський.

«Лісники все знають, їм тільки потрібно, щоб на це були гроші. Це і протипожежні розриви, і лісові дороги, і обладнання лісгоспів, технікою для гасіння пожеж, і протипожежні водойми. Всі заходи, які людство вигадало для боротьби з лісовими пожежами – вони є у нашому арсеналі. Гроші, які потрібні – так, їх зараз немає в лісників, бо і дуже великі дивіденди, і податки, і рента, і оренда землі, яку пропонують органи місцевого самоврядування. Грошей лишається небагато і те, що залишається йде виключно на оперативні заходи, які не вирішують проблеми. На мою думку, гроші від продажу деревини потрібно частково переводити в спеціальні фонди державного бюджету, наприклад, у фонд відновлення лісового господарства, чи фонду відновлення лісів. Назва не має значення, значення має сутність», – переконаний міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

“У спадок від масштабної меліорації радянських часів Україні дісталися значні територій осушених торфовищ, які планувалось використовувати під вирощування аграрних культур (в 1990 році загальна площа осушених земель торф’яних боліт становила близько 3 млн. 70 тис. га.). Сьогодні значна кількість цих площ, які на практиці виявились непривабливими ефективного землеробства, отримали статус земель лісового фонду. Пожежі, що виникають в лісах часто стають причиною займання осушених торфовищ,  та навпаки – сухий торф, здатний  до самозаймання і інколи стає джерелом масштабних пожеж. Такі пожежі на торфовищах характеризуються: довготривалістю, прихованістю, потребою великих обсягів  води для тушіння торфу (в середньому потрібна приблизно одна тонна води на квадратний метр тліючого торфовища). Торфові пожежі призводять до прямої втрати торфу та болотної рослинності, а також до величезних обсягів викидів СО2.

Вирішення даної проблеми загоряння торфовищ має йти двома шляхами:

  • відновлення природного стану торфо-болотних земель шляхом заводнення цих територій (потребує розробки масштабних меліораційних проектів та значних фінансових, адміністративних, трудових та інших ресурсів);
  • організація раціонального видобутку торфу на територіях осушених родовищ для забезпечення потреб економіки країни (енергетичного та аграрного секторів), створюючи робочі місця та налагоджуючи виробництво вітчизняної, конкурентної стосовно імпортної, торфопродукції” – зауважив генеральний директор ДК “Укрторф” Андрій Озерчук.

Також, Андрій Озерчук звернувся до Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка та Голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності  Дениса Монастирського з проханням, при розгляді Комітетами законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин” № 3576 від 02.06.2020,  врахувати зауваження ДК “Укрторф” та ініціювати внесення правок до законопроекту в частині що стосується збереження права землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати торф загальною глибиною розробки до двох метрів для всіх потреб (передбачене нормами чинної ст.23 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 36, ст.340)), на період до врегулювання проблем забезпечення діючих провідних торфодобувних підприємств України дозвільною документацією з надрокористування.