ЗАМІНА ТОРФОБРИКЕТАМИ ТРАДИЦІЙНИХ ЕНЕРГОНОСІЇВ (ПРИРОДНИЙ ГАЗ…)

Як відомо, відповідно до нині чинного в Україні ГОСТ 5542-87 «Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення. Технічні умови» нижча теплота згоряння природного газу має становити не менше 7600 ккал/м3 (31820 Дж). Фактично цей показник не опускається нижче 8000 ккал/м3 (33494 Дж) і коливається в межах 0,5 – 0,8 % в вищу сторону. Отже, реальна теплота згорання природного газу становить 32-34 МДж/м3.

Нижча теплота згорання торфового паливного брикету у відповідності до чинного ДСТУ 2042-92 має становити 14,9 МДж/кг, і цей показник здебільшого також перевищується. Отже, з достатньою точністю можна стверджувати, що за енергетичною насиченістю 1 тис. м3 природного газу еквівалентна 2,15-2,28 т торфобрикету.

При існуючих цінах на природний газ і тарифах на його транспортування заміна газу торфобрикетом є економічно доцільною для переважної більшості побутових, комунальних і промислових споживачів, не надто віддалених від місця виготовлення торфового палива. Торфобрикет створює альтернативу також вугіллю, маючи, порівняно з ним, значно нижчий (переважно до 0,3 %) вміст сірки (S) і продукуючи при правильному спалюванні значно менш шкідливі газоподібні продукти згорання, ніж кам’яне вугілля, а також попіл, що за складом наближається до деревного.

Не надто переважаючи за теплотою згорання сухі дрова, торфобрикет може стати їх замінником із суттєвим екологічним ефектом: давно встановлено, що при заготівлі з 1 га лісу 200 м3 дров, 57 т торфобрикету зберігають від вирубки 1 га лісу (М.Г. Булынко, Е. Петровский. Технология торфобрикетного производства. М., Недра, 1968, с.5).

Після визнання у 2006 р. Міжурядовою групою експертів з питань змін клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) торфу не біопаливом, а викопним паливом, вважати торф відновним ресурсом і реально «зеленим» паливом не доводиться. Цим пояснюється поступова переорієнтація торфовидобувників більшості зарубіжних країн на видобування торфу непаливного призначення. Однак для України є особливі обставини, які не притаманні зарубіжним країнам.

  1. Політична ситуація, за якої РФ впродовж всього періоду незалежності України використовує енергоносії як знаряддя політичного тиску і прагне понизити рівень енергетичної безпеки України як невід’ємної складової її державної безпеки.
  2. Соціально-політичний аспект: основні виробники торфового палива розташовані в Північно-Західному регіоні України, поблизу західних її кордонів, де активна частина населення дуже рухома і ментально підготовлена до роботи за кордоном. Втрата роботи на підприємствах, які є головними роботодавцями і донорами місцевих бюджетів, призведе не лише до зростання безробіття, а й до соціально-економічного та культурного занепаду регіонів і до масової еміграції звільнених працівників за кордон.

Зазначені обставини вимагають у складний період історії зберегти торфову галузь саме як державний інструмент виробництва вітчизняного комунально-побутового палива при одночасному опрацюванні питань розширення виробництва продукції на основі торфу для непаливних цілей: садівництва, городництва, грибництва, медицини, екології тощо.

 

Кандидат технічних наук, доцент Рівненського національного університету водного господарства та природокористування

Володимир Гнєушев