Міністерством енергетики України підготовлено проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо розвитку торфодобування) з урахуванням пропозицій Правління ДК “Укрторф”

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(
щодо розвитку торфодобування)
Верховна Рада України 
п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України,
2002 р., № 3-4, ст.27):
1) статтю 99 доповнити пунктом «в
4» такого змісту:
«в
4) право на розробку родовищ торфу та розміщення об‘єктів,
пов‘язаних з його видобуванням»;
2) частину дев’яту статті 149 після слів «ліси для нелісогосподарських
потреб» доповнити словами «(крім видобування торфу)»;
3) абзац «б)» частини першої статті 150 викласти у такій редакції:
«б) торфовища, що належать до складу територій та об’єктів природнозаповідного фонду, торфовища у складі водно-болотних угідь
міжнародного значення»;
4) статтю 156 доповнити пунктом «ж» такого змісту:
«ж) використання земельних ділянок для потреб торфодобувної
галузі».
5) частину другу статті 168:
доповнити пунктом «г» такого змісту:
«г) виконання робіт, пов‘язаних із видобуванням торфу»,
у наступному абзаці відповідно замінити літери «і «в»» літерами ««в» і
«г»»;
6) у частині першій статті 208 слова «видобування торфу за умови
повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього
використання» замінити словами «видобування торфу за умови повернення
земельних ділянок у стані, придатному для використання».
2. Частину четверту статті 79 Водного кодексу України (Відомості
Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст.189) викласти у такій редакції:
«До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадратних
кілометрів, які не порушено штучною зміною їхнього русла та рівня дна».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей закон набирає чинності з дня його оприлюднення.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дати
набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, потрібних для
реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність
із цим Законом.
Голова Верховної Ради
України Д. РАЗУМКО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України»
(
щодо розвитку торфодобування)
1. Мета
Проєкт Закону підготовлено з метою удосконалення нормативно-правової бази
у сфері торфовидобутку, подальшого розвитку законодавства України у сфері
землекористування в частині узгодження прав землевласників і землекористувачів
на видобування корисних копалин місцевого значення, впорядкування надання
нових ділянок торфородовищ для промислового видобутку торфу
2. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проєкт закону розроблено на виконання завдання, визначеного кроком 389
плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р.
Згідно зі статтею 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель
належать торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені
незалежно від глибини.
Враховуючи, що торфовища з глибиною залягання торфу до одного метра
згідно з технологічними умовами не підлягають промисловій розробці і можуть
використовуватись тільки як сільгоспугіддя, до особливо цінних земель належать всі
торфовища в Україні. Це унеможливлює вилучення торфовищ та окремих, навіть
невеликих торфоділянок для промислової розробки торфу. Отже, торфовидобувна
галузь, власне, функціонує поза законом.
З часу прийняття у 2001 році Земельного кодексу України обґрунтування щодо
доцільності приналежності торф’яників до категорії особливо цінних земель не
надано.
Водночас торф’яники не мають цінності родючих ґрунтів, оскільки доведено
тривалими науковими дослідженнями, торфо-болотні ґрунти не є високородючими і
у їхній твердій фазі співвідношення між мінеральною і органічною складовими не є
збалансованим.
Як корисна копалина широкого спектру застосування, торф має видобуватись,
адже у осушеному вигляді він псується через окислення та мінералізацію, утворючи
СО
2. При цьому обводнені торфовища (болота) викидають в атмосферу метан –
«парниковий» газ, екрануючі властивості якого майже у 25 разів перевищують
негативну дієвість вуглекислого газу.
Використання осушених торфовищ як сільськогосподарських угодь
здійснюється неефективно, більшість з них взагалі не використовується, заростають
бур’янами, кущами, а гідротехнічні споруди, осушувальні канали, насосні станції,
мости через канали та шлюзи руйнуються або зруйновані. У зв’язку з цим рок від
року зростає загроза надзвичайно небезпечних торф’яних пожеж, вогонь яких
перекидається на населені пункти, ліси, посіви та насадження сільгоспкультур,
промислові об’єкти, залізниці, інші (побутові, технічні, стратегічні) споруди.
Складається катастрофічна економічна ситуація з використанням осушених
торфовищ, загальна площа яких у сільськогосподарському та лісогосподарському

2
користуванні становить біля 300 тис. га – майже третину від загальної кількості
площі торфовищ України. Під промисловим видобутком торфу зайнято менше
одного відсотка від загальної площі торфовищ.
В той же час через ускладнений порядок надання ділянок торфовищ для
промислової розробки значна частина торфодобувних підприємств працює з
постійним дефіцитом виробничих потужностей для видобування торфу, що
негативно впливає на виробничу та фінансово-господарську діяльність таких
підприємств та на забезпечення населення цим дешевим та ефективним паливом,
яке значною мірою може замінити дорогий імпортний газ.
Сьогодні через визначену приналежність усіх торфовищ до особливо цінних
земель видобування торфу, навіть за наявності спецдозволу на користування
надрами, є неможливим. Процедура відведення таких земель надмірно складна та
має ознаки регуляторної дискримінації торфодобувних підприємств на тлі інших
видів економічної діяльності
Прийняття законопроєкту сприятиме раціональному використанню надр
родовищ торфу, дозволить збільшити обсяги видобутку та виготовлення дешевого
(соціального) палива, суттєво знизить ймовірність самозаймання та горіння
торф‘яників, зменшить загрозу корупційних ризиків у системі земле- та
надрокористування (самовільний неконтрольований видобуток торфу, отримання
експертних висновків з фальсифікованими показниками якості ґрунтів, глибини
покладів торфу тощо), .
3. Основні положення проєкту акта
Основною метою прийняття законопроєкту є удосконалення Земельного
кодексу України шляхом внесення змін до статей 99, 149, 150, 156, 168 і 208, а
також – до статті 79 Водного кодексу України, ухвалення яких створить більш
сприятливі умови для діяльності торфодобувних підприємств, зменшить
адміністративні перепони у виділенні земель для виробничої діяльності відповідних
суб‘єктів господарювання.
Так, статтями 99 та 149 Земельного кодексу України встановлюються певні
гарантії на ведення торфодобувних робіт.
Зміною статті 150 Земельного кодексу України передбачається вилучення з
особливо цінних земель торфовищ (крім тих, що належать до складу територій та
об’єктів природно-заповідного фонду, у межах яких зберігаються цінні природні
комплекси, які згідно з законодавством підлягають особливій охороні), що
дозволить створити умови для суттєвого збільшення ресурсної бази підприємств
галузі.
Внесення змін до статті 156 Земельного кодексу України встановлюють
додаткові зобов‘язання суб‘єктів господарювання, які здійснюють торфовидобуток,
щодо відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних
внаслідок відповідної виробничої діяльності.
Внесенням змін до статті 168 Земельного кодексу України встановлюється
норма, що перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок у процесі робіт із
торфовидобутку та розміщення об’єктів, пов’язаних з таким видобуванням,
здійснюватиметься в рамках робочого проєкту землеустрою, яким зокрема
передбачаються роботи зі зняття та перенесення ґрунтового покриву, без отримання

3
додатково спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі, що спростить виробничу діяльність підприємств
галузі та зменшить можливу корупційну складову цього напрямку.
Внесенням змін до статті 208 Земельного кодексу України пропонується
привести зазначену норму у відповідність з пункту 4 частини другої статті 24
Кодексу України про надра, виклавши її у редакції, за якої від відшкодування втрат
сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни
та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для «видобування торфу
за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для використання».
Внесенням зміни до статті 79 Водного кодексу України уточняється поняття
малих річок, оскільки віднесення до таких об‘єктів меліоративних каналів та інших
подібних штучних споруд значно зменшує торф‘яну сировинну базу. Підготовка
відповідних території до торфовидобутку передбачає осушення, як це і
передбачається заходами із меліорації земель.
4. Правові аспекти
У зазначеній сфері суспільних відносин діють:
1) Конституція України;
2) Кодекс України про надра;
3) Земельний кодекс України;
4) Водний кодекс України;
5) Цивільний кодекс України;
6) Господарський кодекс України.
Реалізація положень запропонованого законопроєкту після його прийняття не
потребує внесення змін до інших законів.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень проєкту Закону не потребуватиме додаткових витрат з
державного чи місцевих бюджетів.
6. Позиція заінтересованих сторін
Проєкт акта не має безпосереднього впливу на функціонування місцевого
самоврядування та програми місцевого та регіонального розвитку; не утискає прав
та інтересів територіальних громад;.
Проєкт акта не матиме негативного впливу на соціально-трудову сферу і не
потребує погодження уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок,
їхніх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.
Проєкт акта не утискає прав осіб з інвалідністю і не потребує погодження з
Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю, Урядовим
уповноваженим з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнськими громадськими
організаціями осіб з інвалідністю, їхніми спілками.
Проєкт акта не має негативного впливу на сфери наукової та науково-технічної
діяльності і не потребує розгляду Науковим комітетом Національної ради з питань
розвитку науки і технологій.

4
Проєкт Закону потребує погодження Міністерством економіки України;
Міністерством фінансів України; Міністерством аграрної політики та продовольства
України; Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України;
Міністерством цифрової трансформації України; Державною службою України з
питань геодезії, картографії та кадастру, Національним агентством з питань
запобігання корупції.
Проєкт Закону потребує правової експертизи у Міністерстві юстиції України.
7. Оцінка відповідності
Проєкт акта не містить положень, що стосуються зобов’язань України у сфері
європейської інтеграції; прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав
людини та основоположних свобод.
У проєкті акта дотримано забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків.
Проєкт акта не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень та
правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Проєкт акта не містить положень, що створюють підстави для дискримінації.
Проєкт акта потребує надсилання Національному агентству з питань
запобігання корупції з метою визначення потреби застосування антикорупційної
експертизи.
Проєкт акта не потребує громадської антикорупційної, громадської
антидискримінаційної та громадської гендерно-правової експертиз.
8. Прогноз результатів
Прийняття проєкту Закону дозволить:
– запровадити єдиний порядок використання земельних ділянок для видобутку
торфу, узгодивши вимоги різних актів законодавства;
– збільшити ресурсну базу для видобутку торфу;
– спростити процедуру землевідводу нових ділянок для промислового
видобування торфу;
– посилити рівень відповідальності учасників торфовидобутку;
– збільшити обсяги промислового видобутку торфу та його переробки, що
надважливо для підприємств, у яких вичерпуються запаси торфу на відведених
площах;
– покращити фінансово-економічний стан торфодобувних підприємств і, як
наслідок, збільшити їхні відрахування до бюджетів та фондів;
– пожвавити підприємницьку діяльність на територіях родовищ торфу,
експлуатацію яких наразі обмежено чинним законодавством;
– підвищити рівень забезпечення громадян, передусім – сільських населених
пунктів, відносно дешевим паливом, яким є торф’яна продукція, і за рахунок цього
зменшити рівень споживання дорожчого природного газу;
– зменшити рівень загрози торф’яних пожеж.

5

Зацікавлена
(причетна) сторона
Вплив реалізації акта на
зацікавлену сторону
Пояснення очікуваного
впливу
Центральні органи
виконавчої влади
Позитивний Забезпечення виконання
повноважень у сфері
енергетичної безпеки за
рахунок розвитку
видобутку відповідних
ресурсів, збільшення
надходжень до державного
бюджету за рахунок
активізації діяльності
підприємств
торфодобувної галузі)
Органи місцевого
самоврядування та
місцевих органів
виконавчої влади
Позитивний Збільшення надходжень до
місцевих бюджетів,
зменшення соціальної
напруги в регіонах завдяки
створенню додаткових
робочих місць за в
торфодобувних регіонах,
забезпечення населення
дешевими енергоресурами.
Підприємства
торфодобувної галузі
Позитивний господарюючих суб‘єктів
Мешканці торфодобувних
територій
Позитивний Підвищення рівня життя
населення за рахунок
забезпечення
домогосподарств відносно
дешевих енергоносієм,
створення нових робочих
місць для мешканців
відповідних регіонів за
рахунок активізації
підприємницької
діяльності підприємств
торфодобувних регіонів.

Активізація діяльності
підприємств за рахунок
ресурсної бази,
покращення фінансовоекономічного стану
відповідних
Міністр енергетики України Герман ГАЛУЩЕНКО
«_____» ____________2021 р.